Схема аналізу акмеологічного
уроку
1. Визначити, наскільки мета та завдання уроку відповідають його
об’єктивним можливостям збудження процесу акмеологічної самореалізації учнів:
- чи зумів учитель відшукати місце свого уроку в „Стратегії акмеологічної
діяльності, спрямованої на розкриття вихованцями внутрішніх можливостей”?
- чи передбачив використання можливостей учня для формування рис глобальної
зрілості та особистісної зрілості згідно концепції академіка О. А. Реана?
2. Виявити характер стимулюючо – мотиваційної діяльності вчителя:
- які установки перед початком вивчення нового матеріалу формує він:
психологічні (за Д. М. Узнадзе) чи сугестивні (за Б. К. Лазановим).
- чи робить спроби започаткувати сугестивно - десугестивний процес із метою
розкриття резервного комплексу учнів або окремого учня?
- чи нав’язує учневі, як складноорганізованій нестабільній макросистемі,
шляхи його розвитку, чи виводить їх із його внутрішньоінтенційної
спрямованості?
3. Дослідити вміння вчителя реалізовувати змістовий компонент
уроку:
- чи вміє вчитель побудувати зміст навчального матеріалу таким чином, щоб,
образно кажучи словами Ромена Роллана, «творити картини схвильованого моря, а
не вимальовувати кожну хвилю в ньому»?
- наскільки вдало використовує вчитель зміст уроку для творення акмеологічно
спрямованих життєорганізуючих імпресінгів?
- чи розглядає вчитель із метою цілісності сприйняття (там, де є можливість
і доцільність) виучувані об’єкти у тримірній площі: а) компонентно –
структурного аналізу, б) функціонального, в) генетично – прогностичного?
- чи працює над розширенням в уяві учня образу світу за рахунок
встановлення як внутрішньосистемних зв’язків виучуваного фрагмента реальності,
так і зовнішньосистемних, тобто тих, які з’єднують цей фрагмент із загальним
образом світу?
- чи реалізує в процесі навчання такі компоненти змісту освіти, як досвід
творчої діяльності та досвід емоційно-чуттєвого ставлення до світу?
4. Визначити акмеологічну майстерність учителя, його здатність
реалізувати операційно-дієвий компонент уроку:
- чи спирається вчитель на відкриту психологами природу дитячого сприйняття
в такій лінійній організації: первинний синтез – аналіз – вторинний
синтез?
- чи виявляє здатність розробляти навчальний матеріал у глобальних темах та
підтемах?
- чи використовує з акмеологічною метою педагогічно доцільні впливи на
підсвідому сферу вихованця?
5. Оцінити характер контрольно – регулювальної діяльності вчителя
на уроці:
- чи здатний учитель до використання синергетичної методології
під час проведення уроку?
- наскільки його «арсенал» навчальних методів та принципів дозволяє
здійснювати дидактичну імпровізацію тоді, коли педагогічна дія починає виходити
за свою межу?
6. Виявити особливості оцінювально – результативного компоненту
уроку:
- що оцінює вчитель: «голі» знання, вміння та навички чи акмеологічно
організуючий підростаючу людину інтегративний вузол, до складу якого
входить п’ять компонентів змісту освіти?
- чи допомагають підростаючій людині здобуті на уроці знання в її
стратегічній акмеологічній життєорганізації?
Коментарі
Дописати коментар